Прагматичний: Прагматизм — Вікіпедія
Прагматизм — Вікіпедія
Американець Чарльз Сандерс Пірс — засновник прагматизмуПрагматизм — доктрина або, скоріш, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; прагматизм судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб.
Прагматик — послідовник, прихильник прагматизму як філософської системи. В побутовому сенсі, це людина, яка все робить тільки з точки зору доцільності, вигоди, та якій не притаманні бездумні витівки.
Історія та концепція[ред. | ред. код]
Філософський рух прагматизму був започаткований у США як теорія знання Чарльзом С. Пірсом (1878) і його головними представниками були Вільям Джеймс, Фердинанд Шиллер[en] та Джон Дьюї. Прагматизм і гуманізм настільки близько споріднені, що вони можуть вважатися за одне, другий будучи розширенням та експансією першого. Шиллер пояснює це відношення: «Прагматизм видається особливим застосуванням гуманізму до теорії знання. Але гуманізм видається більш універсальним. Він здається має метод який можна застосувати універсально, до етики, естетики, метафізики, теології, до кожної людської справи, і теж до теорії знання.» Отже гуманізм і прагматизм є ідентичними в принципі і є менш-більш взаємно-замінними термінами.
Прагматизм стверджує, що про істинність вчення можна судити лише через його практичні наслідки, так, постає питання: Чи це мало б якесь значення, якщо б воно було істинним? Таким чином, прагматисти твердять, що всеосяжні метафізичні системи європейських філософів не мають жодного значення, оскільки їхня істинність чи помилковість не впливали на людський досвід. У науці теорія була істинною якщо вона «діяла» — якщо наставали її очікувані наслідки. В етиці і теології, принцип або вірування було істинним, якщо воно задовольняло його власників. Так, у прагматизмі, істина не є в жодний спосіб постійною, необхідною, універсальною, об’єктивною, абсолютною, а є відносною, перехідною, відділеною, суб’єктивною, особистою. Якщо ідея, судження, припущення, аксіома, постулат, теорія чи система «працює» і задовольняє розумові, емоційні чи соціальні потреби, лише тоді і лише настільки, наскільки вона це робить, вона є цінною та істинною.
Пірс[ред. | ред. код]
Засновник прагматизму Чарлз Пірс порвав з класичною традицією в гносеології, за якою пізнання — це відтворення, відображення світу, а істина полягає у відповідності (збігу) знання і дійсності. Пірс, як і Авенаріус, розглядав мислення як спосіб пристосування людини до дійсності. Пізнання як відображення дійсності, досягнення істини заради істини він заперечує, трактуючи його як пристосування до середовища, знаходження оптимальних реакцій для його контролювання, задоволення потреб людини. Отже, «мислення (пізнання) розглядається як діяльність, спрямована не на понятійне відображення світу, а винятково на регулювання стосунків між організмом і середовищем, на витворення оптимальних реакцій на задоволення його здатностей пристосування».
Людина, на думку Пірса, виробляє сукупність звичок діяти відповідно до певного середовища, і ці звички ґрунтуються на вірі. Віра в даному разі не є суто релігійною, а швидше переконанням, довірою, яку людина відчуває до певних ідей. Розуміння віри як звички діяти певним чином Пірс запозичив у Юма. Свідомість людини, на його думку, складається не з істин, а з вірувань, тобто із звичок діяти певним чином за певних обставин. Коли ж дія не дає бажаного результату, тобто коли вірування дає збій, тоді виникає сумнів і починається дослідження, що закінчується формуванням нового переконання, нової віри.
Перехід від сумніву до віри досягається завдяки таким методам: методу сліпої впертості; методу авторитету; апріорному методу; науковому методу. Суть методу сліпої впертості полягає в ігноруванні того, що вірування не спрацьовують, у впертому нав’язуванні їх обставинам, що зрештою призводить до краху. Метод авторитету, який найбільш притаманний релігійним вченням, не врятував, на думку Пірса, жодну релігію від критики. Апріорний метод, який виходить із засад розуму, також не здатний привести до твердих вірувань у взаєминах із середовищем, та й самі філософи по-різному ставляться до нього. Справжнім методом Пірс вважає лише науковий. (В останніх трьох методах простежується спільність з трьома ступенями — релігійним, метафізичним і позитивним Конта.) Тільки він, на думку Пірса, придатний для формування спільних вірувань. Складовими наукового методу є дедукція, індукція та абдукція — метод гіпотез, завдяки якому пояснюються факти. У зв’язку із цим Пірс порушує проблему значення наукових понять і висловів (позитивісти виводили значення вислову з процедури його верифікації), у вирішенні ним якої яскраво висвітлилась суть прагматизму. На його думку, значення слова чи виразу зводиться до сукупності практичних наслідків від предмета, про який у ньому йдеться. «Розгляньте, які практичні наслідки, як ми вважаємо, можуть бути створені об’єктом нашого поняття. Поняття про всі наслідки і є повне поняття об’єкта», — пише він. Наприклад, поняття «вогонь» означає сукупність таких практичних наслідків, як тепло, опік, світло, розширення стержня тощо. Сукупність цих практичних наслідків і є значенням слова «вогонь». Звідси і визначення прагматизму Пірсом як «вчення про те, що кожне поняття є поняттям про мислимі практичні дії». У цьому зведенні поняття до сукупності практичних дій щодо предмета, який воно відображає, і полягає суть знаменитого принципу Пірса. Іншими словами, суть прагматизму полягає в тому, що поняття предмета ототожнюється з пов’язаними з ним практичними наслідками.
Раціональний сенс цієї концепції не викликає сумніву. Зведення значення поняття до сукупності способів практичного застосування предмета, якого воно стосується, свідчить, що мислення виникло в процесі практичної діяльності людини і заради цієї діяльності. Вченому-медику справді економніше мислити «мікроб» як сукупність дій, які він викликає. Але при цьому виникає питання, чи вичерпується значення поняття «мікроб» сукупністю його практичних наслідків. Чи можна звести наукове поняття або вислів до сукупності таких наслідків? На думку опонентів прагматизму, поняття такими наслідками не вичерпується. Під впливом критики Пірс змушений був розширити поняття «практичних наслідків» до «можливих практичних наслідків». Якщо, наприклад, певне значення предмета за певних обставин не зводиться до певних практичних наслідків, то така можливість існує в майбутньому. На цій підставі можна стверджувати, що вислів «У центрі Землі певна температура» має значення, тому що в принципі його можна звести до певних практичних наслідків.
У руслі цієї концепції Пірс переосмислює і проблему істини. Оскільки для нього важливо, щоб знання гарантувало стан віри, тобто успішну взаємодію людини з середовищем, то істина фактично ототожнюється з практичною ефективністю знання. Отже, істинність знання означає його здатність перетворюватись в успішні, ефективні дії. Відповідно, істинна ідея — працездатна ідея. Тому істинне знання — те знання, яке працює на людину і внаслідок цього є корисним.
Джеймс[ред. | ред. код]
Вільям Джеймс (Джемс) надає прагматизму соціально-утилітарного забарвлення. Для нього істина — не просто практичність, а насамперед корисність ідеї. Будь-яка теоретична проблема (релігійна, філософська, наукова) набуває значення лише через відношення до потреб чи інтересів людини. Так, на його думку, важлива не ідея Бога сама по собі, а наслідки для людини залежно від прийняття чи заперечення цієї ідеї. При цьому Джемса мало обходить питання, існує чи не існує Бог насправді. Якщо ідея має практичне значення, то цим самим стверджується реальність її об’єкта. Якщо людині релігійній ідея Бога допомагає вижити, то це свідчить про її істинність. У такий спосіб випробовуються і філософські теорії, їхня істинність визначається життєвою значущістю, впливовістю на людей.
Якщо для Пірса істинність ідеї фактично збігається з її практичністю, то для Джемса істинними є ідеї, що мають сприятливі (очікувані, передбачувані) наслідки, зручні, вигідні, такі, що стають у нагоді людині. Джемс посилив аспект корисності (утилітарності) істини, який у Пірса тільки намітився. Прагматизм, на його думку, на відміну від інших філософських концепцій, не протиставляє істину і благо, а поєднує їх. Істина — це різновид блага, а не щось відмінне від нього. На противагу класичній теорії пізнання, яка виходила з того, що істина морально нейтральна (знання про розщеплення атома саме по собі нейтральне, воно може бути використане і на благо, і на зло людині), Джемс стверджував, що корисність (благо) знання збігається з його істинністю. Для нього істинність будь-якої теорії полягає в її здатності працювати на людину, сприяти успіху. У його розумінні істина — синонім доцільності, корисності, успішності.
Позитивні аспекти концепції Джемса полягають у запереченні цінності відірваного від життя розумування. Ця концепція є стрижнем організації науки як соціального інституту. Адже людину цікавить все, цікавість сама по собі безмежна. Межею може бути тільки практична доцільність. Чому саме цю, а не іншу проблему слід досліджувати, вирішує практичний інтерес. У цьому можна погодитись з Джемсом: істина повинна бути корисною, вона повинна працювати. Однак критерій практичності, тим паче корисності, не позбавлений обмеженості. Він редукує значення понять, ідей до їх сьогоденної цінності, що закриває перспективу розвитку знання. І тому прагматизм вважають обмеженим, вузьким, заземленим світоглядом. Крім того, сам критерій корисності не є чітким: те, що корисно одній людині, не обов’язково є таким для іншої, а це — суб’єктивізм.
Дьюї[ред. | ред. код]
Останнім мислителем з плеяди творців прагматизму є Джон Дьюї. Як і його попередники, він розглядав пізнання як пристосування людини до мінливого середовища. Пізнання, дослідження тлумачив як засіб трансформації неконтрольованої ситуації в контрольовану. Мислення вносить чіткість і гармонію в ситуацію, в якій панували нечіткість і сумніви. Цю трансформацію Дьюї уявляв як формування проблем і проектів їх розв’язання, а значущість ідей розглядав у відношенні до проблемної ситуації. Тому, на його думку, ідеї — це проекти рішень в проблемній ситуації; розум носить операціональний (спрямований на розв’язання проблем і контролювання ситуації), а не споглядальний характер; практика — єдиний визначник цінності ідей. Дьюї розглядав ідеї як інструменти, засоби розв’язання проблем. Тому його вчення іноді називають інструменталізмом.
Прагматизм мав великий вплив на розвиток філософської думки в США. На його основі сформувався операціоналізм. Засновник цієї течії американський фізик і теоретик Персі-Вільямс Бріджмен (1882–1961) зводив значення наукових понять до здійснюваних вченим процедур (операцій) вимірювання. Його вплив простежується також в біхевіоризмі— течії в психології, яка зводить свідомість людини до зовнішніх реакцій на подразнення середовища.
Прагматизм відіграв помітну роль у формуванні духовного обличчя XX ст., що виявилося в посиленні практицизму людської поведінки.
- О. Половко. Прагматизм політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.606 ISBN 978-966-611-818-2
Прагматична людина – хто це? ~ Жіночий сайт «Вона»
Поняття прогматичности, а, точніше, філософія прагматизму, побачило світ наприкінці 19-го століття, коли американський вчений і філософ Сандерс випустив серію статей про те, як зробити ідеї ясними, і закріпити існуючі вірування.
Що на думці у прагматика?
Звучить складно, безперечно, але значення цього слова можна пояснити набагато простіше. Наприклад, особистість, що живе по такій моралі, що має здатність не просто планувати, але і в повній мірі втілювати всі життєві цілі, завдання та орієнтири.
При цьому вона абсолютно не звертає уваги на всі заважають йому фактори і обставини, вважаючи їх необгрунтованими і просто відволікаючими.
По суті, прагматична людина нашого часу – це володар таланту робити все за жорстким планом, домагатися завдань, поставлених ще в ранньому дитинстві, і «йти по головах», якщо виникне потреба.
Є й інша трактування визначення «особистість прагматичного складу». Вона полягає в умінні отримувати вигоду з будь-яких життєвих ситуацій, і добиватися цілей будь-якими шляхами.
В принципі, яку б розшифровку ви взяли за основу, висновок один: прагматики – дуже і дуже цілеспрямовані натури, заважати яким – тільки шкодити собі.
Що у них в голові?
Досить часто особистість з таким способом мислення вважають заповзятливої, і навіть засуджують, намагаються придушити її прагнення, ініціативність і змусити жити за негласними правилами.
В реальності ж, прагматичний і зібраний розум не дасть своєму власникові бути веденим, знову ж таки, якщо це не варто в планах самої людини. Останній вважає себе єдиним володарем власної долі, він не відмовиться від своїх прагнень і еталонів ні за які пряники, не почне нову справу, поки не закінчить старе, і не буде слухати нічиїх вказівок.
Прагматична і підприємлива від природи мораль змушує особистість по-своєму дивитися на події та предмети, що швидко оцінювати їх значущість і корисність, перевіряти реальність і керуватися здоровим глуздом.
Принцип прагматичного мислення
З точки зору суспільства, прагматики – це ті ж самі аналітики, що ніяк не є істиною. Справа в тому, що вони не страждають звичкою збирати факти, перевіряти їх істинність, возитися з папірцями і підходити до проблеми з різних сторін.
Прагматичний індивідуум практикує нові, експериментальні і абсолютно божевільні ідеї, він націлюється на миттєвий ефект від своєї роботи і приймається за розчищення шляху до своєї мети. Його оточення тільки диву дається, звідки у холерика від природи береться стільки невгамовної енергії, і чому він здатний генерувати ідеї з космічною швидкістю.
Хочете навчитися планувати і досягати?
Тепер, коли ви в повній мірі усвідомили значення слова «справжній прагматична людина», вам може захотітися знайти хоч частинку його цілеспрямованості і зібраності.
В принципі, тут немає нічого нереального, і спробувати можете з наступного:
- Плануйте цілі і діла, без страху відкидаючи всі обставини, непрямі фактори, другорядні і непотрібні моменти;
Стати прогматиком – значить, почати думати стратегічно, і не боятися планувати щось дуже далеке майбутнє, нехай навіть мрії будуть носити виключно фантастичний характер;- Людина, який вирішив кардинально змінити свою мораль, повинен згадати всі свої нездійснені мрії та бажання, вибрати з них яке-небудь одне актуальне, і зрозуміти, як його досягти. Для цього потрібно переоцінити фінансовий стан, усунути перешкоди, заручитися чиєюсь допомогою і отримати необхідні навички;
- Незабаром розум навчиться ділити глобальні мрії на дрібні і дуже навіть виконувані завдання. Головна умова успіху заходу – вкладати зусилля з таким розрахунком, щоб вони окупилися з дивідендами.
Стати прогматиком – значить, почати думати стратегічно, і не боятися планувати щось дуже далеке майбутнє, нехай навіть мрії будуть носити виключно фантастичний характер;Яким має бути оточення?
Прагматична особа чесна з собою і такого ж вимагає від своїх близьких, знайомих і партнерів. Вона вміє будувати міцні відносини з іншими людьми, тримає дане слово, і вимагають результативності від дій, поручных своєму оточенню.
Може здатися нереальним, але майже всі процеси, що відбуваються на планеті Земля, запущені і відбуваються завдяки прагматикам, реализовывающим мрії, і не отметающим все те, що властиве суспільству.
Якщо уважно вивчити слова знаменитих учених і почитати їх особистісну характеристику (так просто побіжно переглянути біографію), виявиться, що колесо, космос і повітряна куля винайшли саме впевнені в собі прагматики, заряджають всіх навколо себе азартом, придуманої ідеєю і методами її досягнення.
Життєві переваги, які має при собі прагматична сучасна жінка – це вміння отримувати від своїх зусиль все, що можливо, прожити життя в своє задоволення і давати гарний приклад іншим.
прагматичний — Ukrainian-Russian Dictionary — Glosbe
uk 1838 р .; «Вирішення питання про те, в чому полягає справжнє значення прагматичної історії і яка повинна бути її обробка», Харк.
WikiMatrixru Ты согласен?uk У 1980-х роках уряд схилився до більш прагматичного курсу, надавши додаткової свободи дій місцевим плановим органам, знявши обмеження для розвитку товарних відносин і дозволивши селянам продавати частину продукції на ринку.
WikiMatrixru После того, как её мать умерла ей просто нужно было уехатьuk Добре вивчена інтонація в діалекті чева, де вона взаємодіє з синтаксичною структурою, вказуючи на різні прагматичні значення.
WikiMatrixru Я буду следитьuk Навіть, коли більшість людей поважали ці обмеження і зазвичай робили покаяння, часто порушували їх, було також безліч способів обійти цю проблему, конфлікт ідеалів та практики узагальнені письменниицею Бріджет Енн Геніч: У той час як продукти тваринного походження мали уникатися під час покаяння, прагматичні компроміси часто переважали.
WikiMatrixru Ладно, ладноuk Кагамі прагматична та цілеспрямована, але разом з тим чутлива і романтична.
WikiMatrixru Превратило простое представление в кровопролитиеuk Реаліст займає тверезу та прагматичну позицію і пропонує як структурувати, спланувати роботу і визначає які кроки потрібні для реалізації розв’язків проблеми.
WikiMatrixru У меня есть обязанность заботиться об этом королевствеuk Видається, що в нашій культурі існує прагматичний підхід:
QEDru Кроме Эллен, с кем вы заговорили первой?uk Проте дуже велика кількість показників оцінювання і нечітке визначення екологічної стійкості не дозволили індексу екологічної стійкості стати прагматичним інструментом для визначення пріоритетів у політиці.
WikiMatrixru Все изменения будут задействованы в следующем ходеuk Мій батько, дуже прагматична людина, сказав, що мені доведеться обходитися тим, що є.
LDSru Это клингонские помехиuk Прагматична санкція — закон про спадкування престолу, ухвалений імператором Священної Римської імперії Карлом VI 19 квітня 1713 року.
WikiMatrixru Обычное место- не хуже, не лучшеuk Взагалі Тауб прагматичний і показує себе як людина, яка вміє змусити людей зробити те, що йому потрібно.
WikiMatrixru Заткнись, это разговор органических форм жизниuk Зараз вони використовують Прагматичний хаос.
QEDru Время от времени я так и делаю.Но храм вечности восстанавливает меня сноваuk Він проводив прагматичну політику, в основі якої лежали національні інтереси України, прибираючи емоційну та ідеологічну складову відносин.
WikiMatrixru Телячьи нежности!uk В основі дизайну екстер’єру лежить синтез прагматичних і художніх ідей і рішень, спрямованих на поліпшення умов існування людини в цілісній естетично досконалій формі.
WikiMatrixru Который работает очень простоuk Лінгвісти називають це прагматичними частками.
QEDru Они восстановили и другой наш подарокuk Напружене становище тривало декілька років; нарешті у 1731 році відбулась угода, яка гарантувала прагматичну санкцію з боку Англії та Голландії в обмін на знищення Остендської торгової компанії.
WikiMatrixru Вообще- то, я не знаюuk Але сладність проблеми та той факт, що ми ще не зовсім знаємо як її розв’язати повністю, не відміняє результатів Прагматичного хаосу.
QEDru Не слушай его, он из племени Огняuk Період романтизму швидко поступився місцем новій прагматичній політиці, в тому числі в межах атлантизму НАТО.
WikiMatrixru Но я думаю, ты получила, что хотелаuk Я маю на увазі не якусь ефемерну ідею, а практичну, прагматичну, працюючу віру—віру такого ґатунку, яка спонукає нас ставати на коліна й благати Господа про скерування, а потім, маючи певну міру божественної довіри, вставати з колін і йти трудитися, щоб досягати бажаних результатів.
LDSru Парень на этаже!uk Тому персонажі його картин несуть відбиток прагматичного і заземленого реалізму нідерландського типу.
WikiMatrixru Кто- то, кому я могу раскрыть тайну, кто я есть, и чем только что занималасьuk Всеєвропейську популярність здобули роботи Ніколо Макіавеллі, активного політичного діяча Флорентійської республіки і основоположника нового, прагматичного підходу до теорії держави.
WikiMatrixru То есть вы хотите сказать, что вы…… признаёте невменяемых людей вменяемыми только в интересах суда?uk Втрачені фрагменти «Історії», які відновлюють за компілятивними джерелами, не дають повного уявлення про оригінал, оскільки в них відомості розташовуються за роками, а Іоанн Ефеський писав прагматичну історію, нехтуючи хронологічною послідовністю.
WikiMatrixru » Мне нужна такая девушка как ты «… то я готоваuk У програній битві при Фонтенуа (11 травня 1745 року) Лігоне командував британською піхотою і був радником Вільяму Августу, герцогові Камберлендському — головнокомандувачу армією «Прагматичної санкції».
WikiMatrixru Ты даже коснуться моей головы не сможешьuk У XVIII столітті на базі «Privilegium Minus» було видано знамениту «Прагматичну санкцію» 1713 року, яка оголошувала спадкоємицею австрійських земель Марію Терезію.
WikiMatrixru Не трогай меня, или я тебя убьюuk Риси що вирізняють проекти Apache — це спільна розробка коду і відкрита, прагматична ліцензія — Apache Software License.
WikiMatrixru Эм… ничего особогоПрагматика — Вікіпедія
Прагматика (від лат. pragmaticus та від гр. pragmatikos, що означає «придатний для дій») є підгрупою лінгвістики і семіотики, яка вивчає, яким чином контекст вносить свій внесок у зміст.
Прагматика охоплює теорію розмовного акту, розмовну імплікатуру, розмови у взаємодії й інші підходи до мовної поведінки у філософії, соціології, лінгвістиці та антропології. На відміну від семантики, яка досліджує звичайне або «закодоване» в даній мові значення, прагматика вивчає передачу значення, яке залежить не від структурного і лінгвістичного знання (наприклад, граматики, лексики і т.д.) мовця і слухача, а від контексту висловлювання, будь-яких попередніх знань мовця і слухача про тему розмови, ймовірних намірів мовця та інших факторів. Таким чином, прагматика пояснює, як користувачі мови долають очевидні неоднозначності висловлювань, оскільки значення у реченні спирається на спосіб, місце, час та інші обставини розмови.
Здатність зрозуміти значення, вкладене у висловлювання співрозмовником, називається прагматичною компетенцією.
Речення «У вас є зелене світло» є неоднозначним. Без знання контексту, ідентичності мовця, його намірів, важко зробити висновок, визначити сенс з упевненістю. Наприклад:
- Це може означати, що у вас є зелене навколишнє освітлення.
- Це може означати, що у вас є зелене світло під час водіння автомобіля.
- Це може означати, що ви можете піти вперед з проєктом.
- Це може означати, що ваше тіло має зелене свічення.
- Це може означати, що ви володієте лампочкою, яка відтіняє зелений.
Аналогічно , речення «Шерлок побачив людину з біноклем» може означати, що Шерлок спостерігав чоловіка за допомогою бінокля, або це може означати, що Шерлок спостерігав людину, яка тримала у руках бінокль (синтаксична двозначність). Сенс речення залежить від розуміння контексту і наміру того, хто говорить. Як визначено в лінгвістиці, речення є абстрактним об’єктом — рядок слів, відірваних від немовного контексту — на відміну від висловлювання, що є конкретним прикладом мовного акту в певному контексті. Чим ближче свідомі суб’єкти дотримуються загальних слів, ідіом, формулювань, і тим більш легко іншим припустити їх зміст; чим далі вони відхиляються від загальних виразів і більш широких варіацій тлумачень. Це говорить про те, що речення не має внутрішнього сенсу; немає значення пов’язаного з реченням або словом, воно може тільки символічно представляти ідею. Під значенням висловлювання, з іншого боку, мається на увазі засноване на лінгвістичному знанні і знанні нелінгвістичного контексту висловлювання (яке може або, можливо, не достатнє, щоб вирішити двозначність). У математиці з парадоксом Беррі виникла систематична двозначність зі словом «визначний». Двозначність зі словами показує, що описова сила будь-якої людської мови є обмеженою.
Прагматика була поглядом на структуралістську лінгвістику, як це викладено Ф. де Сосюром. У багатьох випадках це розширило його ідеї, про те що мова має структру, що піддається аналізу, складену з частин, які можуть бути визначені відносно інших. Прагматика спочатку займалася тільки синхронним дослідженням, на відміну від вивчення історичного розвитку мови. Тим не менш, він відкинув думку, що весь сенс виходить від ознак існуючих виключно в абстрактному просторі мови. Тим часом, історична прагматика також з’явилася на світ.
До сфери інтересів прагматики належать:
- Вивчення про сенс мовця, при чому прагматика орієнтується не на фонетичні чи граматичні форми висловлювання, а на наміри і переконання оратора.
- Вивчення сенсу в контексті, і вплив, який даний контекст може мати на повідомлення. Це вимагає знання ідентичностей мовця, місця та часу висловлювання.
- Мета-прагматика має намір розуміти контекст, в якому мовна подія мала місце. Без контексту, чисті довідкові значення ігнорують складність будь-якого мовного висловлювання.
- Вивчення імплікативних форм, тобто речей, які повідомляються зокрема, якщо вони явно не виражені.
- Інформаційна структура, вивчення того, як висловлювання відзначені для того, щоб ефективно управляти загальною основою згаданих осіб між мовцем і слухачем.
- Формальна прагматика вивчає ті аспекти значення, для яких контекст використання є важливим фактором. Вивчення цих аспектів відбувається за допомогою методів і цілей формальної семантики.
Прагматика та соціолінгвістика
Існує значний збіг між прагматикою та соціолінгвістикою , відколи обидва використовують інтерес до мовного значення, як визначається використанням в мовному товаристві. Проте, соціолінгвісти, як правило, більше зацікавлені у варіаціях на мові в таких громадах.
Прагматика та лінгвістична антропологія
Прагматика допомагає антропологам зв’язувати елементи мови з ширшими соціальними явищами; таким чином, вона пронизує області лінгвістичної антропології. Оскільки прагматика описує, як правило, свої сили у грі протягом даного висловлювання, вона містить у собі вивчення влади, роду, раси, ідентичності, та їх взаємодію з окремими мовними актами. Наприклад, дослідження кодового перемикання безпосередньо відноситься до прагматики, оскільки перемикач в коді впливає на зміну прагматичної сили.
Прагматика та семантика
За словами Чарльза У. Моріса, прагматика намагається зрозуміти зв’язок між знаками і їх користувачами, у той час як семантика прагне зосереджуватися на реальних предметах чи ідеях, на які посилається слово, і синтаксис (або «синтактика») розглядає відносини між знаками або символами. Семантика — буквальне значенням ідеї, тоді як прагматика має на увазі значення даної ідеї.
Що таке прагматизм?
Прагматичний метод це перш за все метод залагодження філософських суперечок, які без нього могли б тягнутися без кінця.
Чи представляє собою світ щось єдине? Панує в ньому свобода чи необхідність? Лежить в його основі матеріалістичний принцип чи духовний? Всі ці точки зору на світ однаково правомірні і суперечки про них нескінченні. Прагматичний метод у подібних випадках намагається витлумачити кожну думку, вказуючи на її практичний наслідок. Яка вийде для когось практична різниця, якщо прийняти за істину саме цю думку, а не іншу?
Якщо ми не в змозі знайти практичної різниці, то обидві думки (протилежні) означають по суті одне і те ж, і будь-яка подальша суперечка тут даремна. Серйозна суперечка виникає тільки в тому випадку, коли ми можемо вказати на якусь практичну різницю, що витікає з припущення, що права якась одна зі сторін.
Погляд, кинутий на історію цього вчення, з’ясує нам ще краще, що таке прагматизм. Ця назва походить від грецького слова, що означає «дія», від нього походять наші слова «практика» і «практичний». Вперше воно було введене в філософію Чарльзом Пірсом в 1878 р. У статті під заголовком «Як зробити наші ідеї ясними» Пірс вказував спершу, що наші переконання це фактичні правила для дій, потім він каже, що для того, щоб з’ясувати сенс будь-якого твердження ми повинні лише визначити той спосіб дії, який воно здатне назвати: у цьому способі дії і полягає для нас все значення цього твердження. В основі всіх знайдених нами між нашими думками (твердженнями) відмінностей лежить наступний конкретний факт: жодна з них не настільки тонка, щоб виражатися якось інакше, ніж у вигляді деякої можливої різниці в галузі практики.
Тому, щоб домогтися повної ясності в наших думках про якийсь предмет, ми повинні розглянути, які практичні наслідки в цьому предметі, тобто яких ми можемо чекати від нього відчуттів і до якого роду реакції зі свого боку ми повинні підготуватися. Наше уявлення про ці наслідки як найближчі, так і віддалені і є все те, що ми можемо собі уявити про цей предмет.
У цьому полягає принцип Пірса, принцип прагматизму. Протягом двадцяти років він залишався ніким не помічений, поки У. Джеймс в доповіді, прочитаній перед філософським гуртком професора Пуансона в Каліфорнійському університеті, не скористався ним і не застосував його спеціально до релігії. До цього часу (1898 р.) мабуть був підготовлений ґрунт для сприйняття нового вчення. Слово «прагматизм» починає широко розповсюджуватися, і в даний час рясніє на сторінках філософських журналів. З усіх боків говорять про прагматичний рух, говорять іноді шанобливо, іноді зневажливо, але рідко з ясним розумінням суті справи. Ясно, що ця назва відмінно підійшла до цілого ряду філософських напрямів, яким досі не вистачало загального імені, і що прагматизм пустив вже міцні корені.
Щоб зрозуміти все значення принципу Пірса, треба навчитися застосовувати його у конкретних випадках. У. Джеймс помітив, що Оствальд, знаменитий лейпцігський хімік, чудово користувався принципом прагматизму у своїх лекціях з натурфілософії, хоча він і не назвав його цим іменем.
«Всі види реального», писав він йому, «впливають на нашу практику, і цей вплив і є їх значення для нас. На своїх лекціях я звичайно ставлю питання таким чином: що змінилося у світі, якби з конкуруючих точок зору була вірна та або інша? Якщо я не знаходжу нічого, що могло б змінитися, то дана альтернатива не має ніякого сенсу».
Інакше кажучи, обидві конкуруючі точки зору означають практично одну й ті ж річ, і іншого значення, крім практичного, для нас не існує. В одній надрукованій доповіді Оствальда ми знаходимо приклад, який добре пояснює його думку. Хіміки довго сперечалися про внутрішню будову деяких тіл, що називаються «таутомерним». Їхні властивості однаково добре узгоджувалися як з припущенням, що всередині у них знаходиться в коливальному русі атом водню, так і з гіпотезою, що вони представляють собою нестійкі суміші з двох тіл. Зав’язався запеклий спір, який не привів ні до чого певного. «Суперечка ця, зауважує Оствальд, ніколи б і не розпочалася, якби вчені запитали себе, яка виявиться насправді різниця, якщо допустити, що вірна та чи інша точка зору. Тоді б чітко виявилося що ніякої такої фактичної різниці не може вийти.»
Цікаво бачити, як втрачають усе своє значення багато філософських суперечок, коли Ви піддасте їх цьому простому методу випробування і запитайте, який практичний наслідок з них випливає.
У прагматичному методі немає нічого абсолютно нового. Його прихильником був Сократ. Аристотель же ним методично користувався. За його допомогою Локк, Берклі і Юм зробили багато цінних відкриттів. Але всі ці попередники прагматизму користувалося ним випадково, уривками: це була ніби прелюдія.
Прагматизм представляє собою відмінно знайомий філософський напрямок емпіризму, але він представляє його в більш радикальній формі. Прагматисти рішуче, раз і назавжди, відвертаються від цілої купи застарілих звичок, дорогих професійним філософам. Вони відвертаються від абстракцій і недоступних речей, від словесних рішень, від поганих апріорних аргументів, від твердих, незмінних принципів, від замкнутих систем, від уявних абсолютів. Він звертається до конкретного, до доступного, до фактів, до дії, до влади. Це означає щиру відмову від раціоналістичного методу і визнання панування методу емпіричного.
Прагматизм у той же час не виступає на користь якихось певних спеціальних висновків. Він тільки метод.
Метафізика зазвичай вдавалася до досить первісних методів дослідження. Ви знаєте, що люди мали схильність до забороненої законом магії, і Ви знаєте також, яку роль у магії завжди відігравали слова. Дух, геній, демон, взагалі всяка чиста і нечиста сила, знаходяться у Вашій владі, і якщо тільки Ви знаєте її ім’я або зв’язуєте її формулою заклинання. Соломон знав імена всіх духів і завдяки цьому мав їх у себе в повному підпорядкуванні. Словом, світ завжди видавався первісному розуму у вигляді своєрідної загадки, ключ до якої потрібно шукати в деякому імені або слові. Це слово володіє принципом світу і влада ним в деякому роді, дає можливість володіти самим світом.
«Бог», «Матерія», «Розум», «Абсолютна», «Енергія» всі ці подібні, вирішальні загадки світу, імена. Раз Ви їх знаєте Ви можете бути певні. Ви знаходитесь тоді біля кінця свого метафізичного дослідження.
Але якщо Ви оперуєте прагматичним методом, ви ніколи не побачите в подібному слові завершення свого дослідження. З кожного слова Ви повинні отримати його практичну готівкову вартість, повинні змусити його працювати в потоці Вашого досвіду. Воно розглядається не тільки як рішення, стільки як програма для подальшої роботи, зокрема, як вказівка на ті методи, за допомогою яких може бути змінена дана дійсність.
Таким чином, теорії являють собою не відповіді на загадки, теорії стають знаряддями. Ми не заспокоюємося в солодкій бездіяльності на теоріях, ми йдемо вперед і понад те при нагоді змінюємо за їх допомогою природу. Прагматизм робить всі наші теорії менш тугими, він надає їм гнучкість і кожну садовить за роботу. По суті він не представляє нічого нового і тому гармонує з багатьма старими філософськими напрямками.
Так, наприклад, з номіналізмом він сходиться в тому, що постійно звертається до приватного індивідуального; разом з утилітаризмом він підкреслює практичний момент дійсності; з позитивізмом, він поділяє презирство до словесних рішень, до безглуздих питань і метафізичних абстракцій.
Таким чином, прагматичний метод аж ніяк не визначає якихось певних результатів, він являє собою лише певне відношення до речей, відому точку зору. Саме таку точку зору, яка спонукає нас відвертати свої погляди від різних принципів перших речей, «категорій», уявних необхідностей, і змушують нас дивитися у напрямку до останніх речей, результатів, плодів, фактів.
Читайте також:
Коментарі:
прагматизм — Викисловарь
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | прагмати́зм | прагмати́змы |
| Р. | прагмати́зма | прагмати́змов |
| Д. | прагмати́зму | прагмати́змам |
| В. | прагмати́зм | прагмати́змы |
| Тв. | прагмати́змом | прагмати́змами |
| Пр. | прагмати́зме | прагмати́змах |
праг-ма-ти́зм
Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. А. Зализняка).
Корень: -прагмат-; суффикс: -изм [Тихонов, 1996].
Произношение
Семантические свойства
Значение
- филос. течение в философии, признающее истиной не то, что соответствует объективной действительности, а то, что дает практически полезные результаты ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
- поведение, деятельность, вытекающие не из принципиальных соображений, а из корыстных побуждений, соображений полезности, выгоды ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
Этимология
Происходит от др.-греч. πραγματικός «дельный; деловой», из πρᾶγμα «дело; действие», из πράσσω «делать».
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Перевод
| Список переводов | |
Библиография
прагматичний — Викисловарь
Содержание
- 1 Украинский
- 1.1 Морфологические и синтаксические свойства
- 1.2 Произношение
- 1.3 Семантические свойства
- 1.3.1 Значение
- 1.3.2 Синонимы
- 1.3.3 Антонимы
- 1.3.4 Гиперонимы
- 1.3.5 Гипонимы
- 1.4 Родственные слова
- 1.5 Этимология
- 1.6 Фразеологизмы и устойчивые сочетания
- 1.7 Библиография
Морфологические и синтаксические свойства[править]
прагматичний
Прилагательное.
Корень: —.
Произношение[править]
Семантические свойства[править]
Значение[править]
- ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы[править]
Антонимы[править]
Гиперонимы[править]
Гипонимы[править]
Родственные слова[править]
| Ближайшее родство | |
Этимология[править]
Происходит от ??
Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]
Библиография[править]
 | Для улучшения этой статьи желательно:
|
